Емілія Іванівна

Емілія Іванівна, 91 рік, громадський діяч.
Героїня проекту “Поза часом” від Kris Kulakovska для #starenki

***
Старість не зробилася тягарем, я її не відчуваю. Якби перестала виконувати громадські доручення, я б пропала. Протягом довгих років очолюю «Київський союз дружби міст-героїв», увесь час займаюся ділом і почуваюся потрібною.

Із чоловіком ми познайомились на війні. Коло Сталінграда. Федір Наумович Іванченко був командиром взводу розвідки управління, а я була молодою дівчиною — інструктором санітарів. Разом ми були від 1944-го року. Маю двох синів — один викладає в інституті, другий — усе життя працював конструктором на заводі «Арсенал». Обидва пенсіонери, мають дітей, онуків, і я вдячна за їхню опіку і можу лише подякувати їм за все. Вони відвідують мене доволі часто і переживають за моє здоров’я.

Я народилась у Києві у 1926-му році. Незабаром мені виповниться 100 років. Життя для мене дуже метушливе і цікаве, адже я працювала 50 років на кондитерській фабриці імені Карла Маркса. Спочатку хіміком, далі завідуючою лабораторією, потім начальником зміни, цеху. Тоді вперше у СРСР кондитерські вироби отримували нагороди за якість.

Мене щасливою завжди робило спілкування з людьми. Трапляються різні обставини, важкі, проте варто знаходити в собі сили і жити, інакше ніяк. Я бажаю вам, молодим людям, знаходити себе.

***

Фотопроект Kris Kulakovska “Поза часом”