Протягом 2023 року команда волонтерського напрямку Фонду росла з надшвидкими темпами. Наталя — одна з учасниць команди. За професією менеджерка з реклами, мама двох дітей і дружина військового, вона не раз чула про «Старенькі» від знайомих, в соцмережах, та навіть у компанії, де вона працює. У 2020 році Наталя приєдналася до нас як волонтерка, а через три роки стала координаторкою волонтерів Starenki у Дніпровському районі Києва.
За час волонтерства у Фонді Наталя помітила, як з часом самотнім літнім людям стало тривожніше через пандемію та повномасштабну війну, тому будь-яка взаємодія з людиною цінна для них: «Наших волонтерів вони особливо раді бачити, і це завжди додає позитиву до їхнього життя. Це проявляється у розмовах. Якщо вони бачать, що волонтер відкритий до комунікації, вони розкажуть, як у них справи».
Яка ваша особиста мотивація допомагати літнім людям?
Шукаю баланс у житті і для мене це в тому числі приносити користь суспільству, в якому я живу, а не лише концентрація на власних потребах.
Чому, на ваш погляд, важливо допомагати літнім людям?
Я намагаюсь допомагати не лише літнім. Звісно це і ЗСУ, і діти, і тварини. Але саме допомога літнім привернула мою особливу увагу. ЗСУ – це життєво важливо, діти та тварини – це дуже мило і щемливо. Старість, на жаль, не завжди викликає такі емоції, а літніх людей у нас в країні дуже великий відсоток суспільства. Ці люди опинилися на зламі тисячоліть. Багато хто з них працював ще при СРСР коли діяла інша логіка щодо пенсійних відрахувань. Вони покладалися на солідарну пенсійну систему яка наразі працює не в їхніх інтересах, але часу відкладати власні заощадження, щоб забезпечити собі достойнішу старість у них уже не було.
Поділіться враженнями від волонтерських активностей у Фонді?
Найприємніше – це можливість бути фізично залученим у процес. Коли ти бачиш, скільки корисних продуктів та речей старенькі отримуватимуть від фонду, коли ти бачиш емоції при розвезеннях чи чаюваннях. Це не може залишити тебе байдужим.
Які, на вашу думку, найбільші проблеми, з якими сьогодні стикаються старші люди в Україні?
Найбільша проблема – це війна і фізична загроза життю та здоров’ю. Наступним важливим чинником є невеликі пенсії та відсутність комунікації з іншими людьми. Важлива не лише продуктова допомога від нашого фонду, але спілкування: і з волонтерами, і поміж самими літніми. Та й для волонтерів дуже важливо розуміти, в яких умовах живуть одинокі літні люди, вириватися зі своєї «інформаційної бульбашки» та розуміти важливість власних пенсійних заощаджень.
Як ви вважаєте, чи потрібно відкрито говорити про те, що ти допомагаєш?
Якщо ти відкрито говориш про свою допомогу, це додатково залучає інших людей до волонтерства: ваші друзі бачать приклад такої активності і розуміють, що це нормально – допомагати іншим, так і має бути.
Чому обрали саме фонд «Старенькі» для допомоги літнім людям?
Саме фонд Старенькі видався найбільш прозорим і зрозумілим. Плюсом також була можливість долучитися до різноманітних активностей і вибрати саме те, що підходить тобі: фасування, розвезення, чаювання або просто задонатити кошти.
Що змінилося за три роки волонтерства у фонді?
Так як я занурилась глибше у життя фонду, я зрозуміла скільки тут нюансів, який це складний процес. Раніше я не бачила всієї комплексності цієї роботи, адже багато людей залучені в процес і важливо, щоб у всіх (волонтерів, соц працівників, підопічних) залишились лише хороші враження від взаємодії з фондом.
І так, я дійсно стала більше задумуватися і про всі виклики, які приносить старість, особливо в нашій країні: фінансова підтримка недостатня, зовнішня агресія ворога, багато молоді і дітей за кордоном, тоді як відсоток літніх у структурі суспільства зашкалює. Також усвідомила важливість розбудови організацій, які підтримують найменш захищених, в тому числі і літніх.
Щоб ви порадили тим, хто вперше хоче спробувати себе в якості волонтера?
Хочете – пробуйте! Це вас ні до чого не зобов’язує, але надасть новий досвід та емоції. І далі ви зрозумієте, як часто ви хочете і можете допомагати.