Алла Внукова переїхала з Харкова до Києва під час повномасштабної війни і допомагає людям пройти складні періоди в житті через практику цвяхостояння. У Києві вона приєдналася до спільноти Starenki спершу як волонтерка. Нині турботливо координує чаювання з ба і ді у столиці.
Читайте інтерв’ю з Аллою про волонтерство і чому чаювання зі старшим поколінням — це особлива подія.
Яка ваша особиста мотивація допомагати літнім людям?
Одна літня [жінка], років 60, мабуть, волонтерить і приходить до підопічної віком 82 роки. На питання «чому ви волонтерите?» вона відповіла: «Бо я можу. В мене є руки, ноги, і я маю сили приходити».
От і я також «можу». Можу дарувати емоції і увагу, які не потребують мільйонів, але найцінніше, чого потребують самотні.
Віддавати те, що маєш, не з жалю, а з любові. Моя мотивація.
Чому, на ваш погляд, важливо допомагати літнім людям?
Найсамотніші в світі — діти і літні люди. Вони не можуть без допомоги. Про допомогу дітям говорити не потрібно. А літніх людей вважають або «самі впораються», або «не бачать перспективи». Та літні люди це наше обличчя людяності. Те, як ми ставимося до літніх, говорить про наші справжні цінності як народу. Літні люди – це наша історія, це наша правда реального життя, а не переписані підручники. Це наші традиції і наше коріння. Як може вирости листя на гілочках, якщо забути обробити стовбур чи коріння.
Які ваші враження від активностей Фонду: фасування та розвезення? Які моменти були для вас найприємнішими?
Розвезення допомагає розширити свою уяву і побачити, як насправді живуть літні люди. У яких умовах і що для них важливо мати. Один раз побувавши на розвезенні не потрібно буде нагадувати собі, нащо допомагати літнім.
Та побачивши щиру посмішку і радість від зустрічі ледь можливо втримати сліз. Бабусі вдягають наряди і роблять зачіски. Вони пригощають чаєм і з радістю роблять фото.
А як щодо чаювання?
Це свято, для якого не потрібно чекати офіційної дати. Це свято, яке волонтери Фонду влаштовують самостійно для активних самотніх літніх. Готуємо розважальну програму і партнери пригощають смачним, діти або підлітки готують листівки, подарунки.
Які, на вашу думку, найбільші проблеми, з якими сьогодні стикаються старші люди в Україні?
Щоденне виживання. Коли забезпечення вистачає, щоб покрити комунальні платежі, лише ліки важливі для підтримки життя і щось поїсти. Зайнятості і можливості бути корисним майже немає. Варіантів отримання додаткової допомоги дуже обмежена.
Як ви вважаєте, чи потрібно відкрито говорити про те, що ти допомагаєш?
Так, потрібно говорити з позиції результату, показувати, як це змінює життя і що насправді це не так важко, як вважають. Надихати прикладом і тоді оточення само приєднається.
Чому обрали саме фонд «Старенькі» для допомоги літнім людям?
Свобода дій і підтримка ідей. Цінності. Допомога не заради допомоги, а щоб покращити життя, справжня турбота кожного. Легко долучитись, локації у межах міста. Дуже приємне спілкування і турбота до кожного волонтера, ставлення з розумінням до різних життєвих обставин.
Щоб ви порадили тим, хто вперше хоче спробувати себе в якості волонтера?
У волонтерстві з літніми людьми неможливо помилитись. Тут нема жорстких критеріїв: вірно чи ні. Якщо хочете, то напишіть і вам розкажуть, допоможуть і підкажуть. Малий крок від вас і 10 кроків від людей назустріч. Добрі наміри мають велику силу.
У літніх людей не було інтернету, але в них є життєва мудрість, бо життя не вічно і саме крок до розуміння, що ж насправді важливо у житті можуть вам передати лише літні люди.