«Я обожнюю наші розвезення – це завжди про багато тепла».
Співзасновниця і керівниця волонтерського напрямку Starenki Юлія Фітуні розповіла про свій досвід участі у розвезенні допомоги Ба та Ді.
Юля Фітуні – співзасновниця Starenki та керівниця волонтерського напрямку Фонду ділиться своїм досвідом участі у розвезенні допомоги стареньким.
Її емоції здатні зарядити кожного, тож саме з такою метою Юля ділиться враженнями від розвезення у цьому дописі
«Розвезення, як і Фонд загалом збирають навколо себе найсвітлішихлюдей, щирих, готових приходити на допомогу, це про неймовірні звʼязки і діалоги, які можна почути під час спілкування з ба і ді, до яких ви завітали з пакетом. Іноді ці діалоги вміщують в себе стільки сили, а іноді боляче повертають до реальності».
Що ж таке розвезення з Фондом Starenki?
У четвер вранці я приїхала у Територіальний центр, зустрілась з волонтеркою-водієм, ми завантажили 12 пакетів допомоги у авто, познайомились з соц працівницею, яка супроводжувала нас весь час і вирушили до ба і ді, які вже чекали на нас.
Адреси були розташовані в одному мікрорайоні, тому ми впорались за 2,5 годинки.
Перша адреса, перша зустріч, обійми, купа вдячності за те, що завітали до них.
– Як ваші справи? – питаю я.
Посміхається, наче дивується, що я звертаюсь до неї і що мені цікаво
Це питання я задавала кожному і кожній, іноді помічала шось навколо і широ захоплювалась, як неймовірно пахне зажарка, або як чисто в її квартирі, або який красивезний платок вона вдягла.
Відповіді завжди різні, але завжди щирі і чесні, не для проформи, а тому що їм є що розповісти про їх справи.
— Ну як справи?
— В мене добре все, — і посміхається, зазираючи мені кудись всередину, — останні 11 років живу сама, спочатку потрапила з сином в автокатастрофу, я вижила, він ні, а згодом і чоловік пішов. Але я не жаліюсь, ні-ні, — і продовжує щіро посміхатись, — хліб і вода є, то і добре, а так сусіди мені допомагають, от ще ви приїзджаєте. Дякую вам любі, безмежно. Золота в нас молодь, золота. Здоровʼя вам, і скоріше б закінчилась війна.
Я обіймала її міцно-міцно, казала, що заберу собі цю здатність позитивно мислити, і вона най береже себе і цю силу всередині себе.
10 хвилин лише за першою адресою, а я наче маленьке життя прожила. Вдих-видих.
У нас було ще 11 адрес, десь нас зустрічав собака-пес, який так верещав від щастя, що йому видали кістку, а я сідала на коліна, чухала його і майже верещала у відповідь, поки його хазяїн, дідусь, а колись 100% вау-який привабливий чоловік підписував відомість і розповідав мені про пса, з такою любов’ю, з такою любов’ю.
В одній з квартир пахло бабусиним домом: смажена цибуля і мілко нарізана морква на дощці, що чекає, коли її до цибулі закинуть. 3 секунди, щоб мене викинуло в мої дитячі спогади: мені 7 років, заплутанне волосся, веснянки на все обличчя, а я найбрудніша і найщасливіша на селі вию бабусі, що борщ я істи не буду =)
Мене би зараз туди.
А десь літні не хотіли говорити, ховали очі, дякували і зітхали. | ми не лізли до них з розпитуванням.
Наше розвезення – це перш за все суспільнотворче та громадське волонтерство. Люди їздять до людей, щоб щиро підтримати, щиро дізнатись «як ваші справи?», щиро розказати щось про себе.
Ба і ді можуть запрошувати на чай, зайти в гості, і це ок, і це клас! Треба завжди погоджуватись. Бо наша діяльність про людей і для людей. Ми не лише пакет привезли, ми приїхали їх підтримати.
Нас часто питають, чи треба і як можна підготуватись до розвезення?
Ніяк) Ви маєте бажання, а ми вам все-все-все розповімо на інструктажі, а потім лагідно проведемо по всьомуетап у розвезення.
Єдина підготовка – бути чесним і щирим з тими, до кого ви приходите.
Але здається, це стосується всього життя!