Луканюк Ганна Василівна народилася 16 січня 1942 року у селі Ростоки. Так і прожила тут все своє життя.
Дитинство її проходило дуже погано. Жінка народилася у війну, зізнається, що їсти було нічого. Магазин був тільки один — в с.Кутах, і, поки доходили пішки, то вже нічого купити не можна було. У 5 років ходила з мамою збирати чорниці, а відтак продавали їх на базарі, щоб бодай купити один млинець. Зізнається, що було дуже важко, адже потрібно було пройти багато кілометрів.
У 6 років жінка пішла в найми корову пасти. За місяць такої праці давали одну панчоху борошна. Вже у 13 років змогла заробити віз картоплі, і її радості тоді не було меж.
Пані Ганна завершила 7 класів та вечірню школу.
12 років пропрацювала у Путилі в лісокомбінаті та колгоспі. За два дні праці давали 1 рубль. Також працювала 8 років на пошті.
З чоловіком дітей подружжя не мало. Пані Ганна зараз залишилася сама, чоловіка не стало 14 років тому.
Жінка зізнається, що бідувала колись – бідує й тепер. Адже пенсії 2800 грн не вистачає зовсім, всі гроші витрачає на ліки, а на прожиття вже не стає.
Набір допомоги від “Старенькі”, який приносить наш партнер у тому регіоні — “Карітас”, дуже допомагає.